Приблизно мільйон радянських військовополонених виконував різні завдання в армії Німеччини в роки Другої світової війни. Їх командувачем став генерал-зрадник Андрій Власов, який, врешті-решт, був повішений. Підрозділ дезертирів діяло і в фінській Лапландії. Російські емігранти хотіли потрапити під командування Маннергейма, але їм це не вдалося.

Передає інформаційний центр «Война в Украине» з посиланням на Ilta Sanomat, Финляндия

Автор науково-популярної літератури Карл-Фредрік Геуст (Карл-Фредрік Geust) розповідає про це в новій книзі «Армія Власова — солдати Сталіна на службі Фінляндії» (Vlasovin armeija — Stalinin sotilaat Suomen palveluksessa, видавництво Docendo). Армія Власова перебувала на службі Німеччини, але в Фінляндії подібний проект існував вже під час Зимової війни. Відплата Сталіна поширилося після Війни-продовження (Радянсько-фінської війни 1941-1944 років) і на Фінляндію.

фото: Ilta Sanomat, Финляндия

 




З героїв — в зрадники

Генерал-лейтенант Андрій Власов заслужив на початку радянської «Великої Вітчизняної війни» репутацію героя за ту роль, яку він зіграв в обороні Москви. Намагаючись прорвати оточення під Ленінградом, Власов все ж потрапив в полон влітку 1942 року. Неясно, перейшов він на бік німців відразу, або ж тільки після того, як став військовополоненим.
У будь-якому випадку, німці зробили Власова символом боротьби з більшовизмом. Поширювалася інформація про те, що загони, сформовані з військовополонених, переходили під його командування в Російської визвольної армії. Але це було лише пропагандою. У «Армію Власова» заманювали дезертирів за допомогою листівок, які закидали за лінію фронту, в тому числі, і Повітряні сили Фінляндії.

Військовополонені, які перейшли на бік німців, виконували бойові завдання, були розповсюджувачами пропаганди, а також робітниками. Висадилися в 1944 році у Франції американцям і англійцям на їхнє здивування довелося воювати і проти росіян.

Американці відправляли на смерть

За словами Карла-Фредріка Геуста, німці намагалися використовувати сформовані час Війни-продовження (Радянсько-фінської війни 1941-1944 років) загони дезертирів і у фінській Лапландії. Проте, це не мало успіху. Загони були неблагонадійними, і деякі їх члени підбурювали інших перебігати назад на сторону Червоної армії.
Саме неблагонадійність ускладнювала використання перебіжчиків. В одній ризикованої операції невеликий загін дезертирів відправили на літаку в республіку Комі. Досягнувши кінцевої точки шляху, солдати вбили свого командира і здалися.

Проблема Власова полягала в тому, що Гітлер не довіряв «расово неповноцінних» російським солдатам. В кінці 1944 року, Власов, Нарешті створює свою Армію ЗА ПІДТРИМКИ рейхсфюрера Гіммлера (Генріха Гіммлер). Згідно з документами, у нього було 120 тисяч солдатів, літаків, танків і гармат. Правда, їх не встигли використати до розгрому Німеччини. У Празі навесні 1945 року частина військ Власова перейшла на бік руху опору для боротьби з німцями.

Це, однак, не допомогло, оскільки західні союзники видали Радянському Союзу здалися членів армії Власова. Здався американцям Власов сам був в їх числі. Його стратили через повішення в Москві в 1946 році. Та ж доля спіткала його 11 генералів. Офіцерів армії Власова засудили на тривалі терміни примусових робіт. Якщо їх відправляли на уранові рудники, то на практиці це означало смертний вирок.

Відплата поширилося і на Фінляндію

На думку Геуста, частково мова про відплату армії Власова йшла і в так званій справі «Військовополонених Лейно».
Міністр внутрішніх справ Фінляндії, комуніст Юрье Лейно (Yrjö Лейно) в 1945 році СРСР видав перебували в Фінляндії 20 РОСІЯН СОЛДАТ І, ЯКІ військовослужбовців БУЛИ вихідцями з РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ. Частина їх була громадянами Фінляндії. Через три роки через події йому довелося піти у відставку.

Список осіб, пред’явлений Радянським Союзом для видачі, вражає. ЗГІДНО Геуста Теорії, їх більша частина була завербована в армію Власова.

Фінська армія перебіжчиків

Значна частина радянських військовополонених переходила на службу в німецьку армію. Фіни намагалися, за словами Геуста, використовувати подібне явище вже в роки Зимової війни. Докази існування проекту пізніше намагалися знищити.
Організатором проекту був російський емігрант Борис Бажанов, який приїхав до Фінляндії. Раніше він був особистим секретарем Сталіна, і втік з Радянського Союзу в 1920-х роках.

У «Руську народну армію» в роки Зимової війни встигли рекрутувати близько 250 військовополонених. За оцінками Геуста, більше 150 чоловік пізніше було страчено в СРСР. Частина залишилася в Фінляндії і вела під час перемир’я і Війни-продовження, в тому числі, і розвідувальну діяльність.

У міру наближення Кінця Зимової ВІЙНИ Бажанову було Наказано покинути Фінляндію. У 1944 році він відправив Маннергейму лист, в якому запропонував, щоб Російська визвольна армія, тобто війська Власова, перейшли на службу Фінляндії. На його думку, вони могли б служити відданіше під командуванням старого царського генерала, ніж під командуванням німецьких офіцерів. Маннергейм ні натхнений, він знав, про яких поганих підрозділах йшлося.

Геуст вважає, що ідея належала не тільки Бажанову, але і російським емігрантам, яким набридли порожні обіцянки німців про створення російської армії.

Раніше повідомляли: Война на Донбассе: в штабе озвучили самые «горячие» точки

←ЖМИТЕ "Рекомендую" если Вам понравилась эта статья Понравилась статья - жмите



НОВОСТИ ПО ТЕМЕ:

Также Инфоцентр "Война в Украине!" сообщает: