Сегодня получаю на ФБ такое вот послание, от некоего Ярослав Гарасим.

Текст переписки приводим полностью с грамматикой авторов. Сообщает Война в Украине.

Ярослав Гарасим:

Начало переписки в чате
41 мин. назад
Доброго дня! Я адмін групи Моя Україна. ми не затверджуємо неукраїномовні теми в групі. Також не затверджуємо новини, які можна прочитати на новинних сайтах. Ми не хочемо, щоб наша група перетворилася в черговий смітник новин. Тому, якщо Вам не важко, створіть вотоальбом з Вашим містом і накидайте 100+ фотографій. Так буде краще. В цій групі ми хочепо показати людям нашу Україну в усій її красі.

Я:

Коли ворог захопить нашу неньку Україну, то вам в загалі нічого не залишиться показувати. Бог вам у розсуд. Слава Україні!

Ярослав Гарасим:

Героям слава!

Є таке поняття, як «формат».

Не може все бути однакове. Є мільйон груп — смітників новин. Якщо Ви волонтер і Вам треба, наприклад, марля в госпіталь, або збираєте гроші на коліматори, і Ви про це напишете в групі — я затверджу пост.

А для новин є уніан, укрправда, інформаційний опір, радіо свобода і інші сайти

Я:

І ще. Ось зараз дивлюся на вашу групу, і бачу що більшість людей не може спокійно милуватись, краєвидами нашої країни, коли загарбник захопив значну її частину. А якщо вам це не подобається- то ви якось в ранці побачите у собі на дворі російській танк. Ось до чого може призвести , як ви кажете сміття, котре ви ігноруєте. Це як страус. Я все зрозумів та виходжу, з вашої групи. А ви тим часом милуйтеся наприклад творчістю Анні Лорак, яка так гарно співає ворогам про нашу Україну.

Ярослав Гарасим:

Самі милуйтеся твррчістю Ані Лорак. Будете хамити — я можу послати дуже далеко

заїбав, поцрєот

пашов напуй (редактировано)

Я:

Люди вам пишуть, тому що ви маєте гучну назву. Яка приваблює патріотів. А ви про формат кажете. Ви назвіть групу — наприклад Квіти України чи ляльки України. Цензура — це погано.

 

Эта  статья не появилась, если бы не одна мысль. Неужели можно вот так спокойно не замечать ту «чуму», которая на нас наслана врагами? Неужели сейчас можно называть новости с передовой и о погибших — мусором? Как говориться в переписке, можно спокойно петь милые песенки врагам, как это делают известные всем нелюди. А патриотом быть оказывается плохо. И  хотелось бы отметить, что этот Ярослав живет в городе Львов, а не Донецке, или Луганске.

Патриотом быть не модно. Нужно оказывается мило петь песенки и рисовать картинки, где все хорошо и нет войны. А когда звучит похоронный марш, то нужно накрывать голову подушкой.

И устроить Пир во время чумы. А то вдруг не формат.