Правоохоронним органам потрібна практично вся інформація про дії користувача в мережі Роскомнагляд і ФСБ підготували проекти підзаконних актів, що роз’яснюють, яку інформацію повинні будуть зберігати інтернет-компанії про своїх користувачів і які сайти будуть зобов’язані реєструватися в Роскомнагляді, а які – ні. Про це розповіли декілька учасників робочої групи при Мінкомзв’язку, на засіданні якої обговорювалися ці документи, пише Відомості. Роскомнагляд, за словами його представника Вадима Ампелонського, розробив документи про порядок повідомлення цієї служби про початок діяльності в мережі і про ведення реєстру блогерів та інтернет-компаній, про взаємодію відомства з організатором розповсюдження інформації. Також Роскомнагляд запропонував категорії сайтів, які не повинні підпадати під нові норми. Ще один документ прийшов з ФСБ: він регламентує порядок зберігання інформації інтернет-компанії. Через два місяці, 1 серпня, в Росії почне діяти так званий антитерористичний пакет поправок до законодавства. Зараз за законом компанії зобов’язані надавати дані про особу користувача і його активність в мережі тільки за рішенням суду. Але прокуратура досить часто прямо звертається з подібними запитами до сервісів – і частина компаній на них відповідає. Нові норми зобов’язують інтернет-компанії протягом півроку зберігати дані про своїх користувачів і на першу вимогу передавати їх уповноваженим органам, які ведуть оперативно-розшукову діяльність. Щоб поліція і спецслужби знали, у кого запитувати дані, компаніям, які надають користувачам можливість обмінюватися інформацією, треба повідомляти про початок своєї роботи Роскомнагляд. Раніше голова комітету Держдуми з інформаційної політики Олексій Митрофанов говорив “Ведомостям”, що під це визначення підпадають соціальні мережі (Facebook, Twitter, “В контакті” та ін.), блогхостинги, форуми. Під нові норми не підпадають освітні, наукові ресурси, сайти про культуру і т. п., говорить Ампелонський. Інтернет-компаніям вдалося домогтися, щоб реєстрація в Роскомнагляді була добровільною, вказує гендиректор Російської асоціації електронних комунікацій Сергій Плуготаренко. Компанії можуть вибрати – реєструватися відразу чи тільки після отримання запиту від правоохоронних органів. Яку саме інформацію хоче отримувати держава від інтернет-компаній, вперше розписано в регламенті ФСБ. З документа випливає, що правоохоронним органам потрібна практично вся інформація про дії користувача в мережі. Це ідентифікатор користувача (логін), всі адреси електронної пошти (як основної, так і тієї, що використовується для переадресації), список всіх його контактів, категорії контактів (друзі, передплатники), кількість і обсяг отриманих та переданих користувачем повідомлень, всі зміни в акаунті і спроби його видалення. Ділитися зі спецслужбами треба буде і даними про те, коли і які саме сторінки соцмереж, інтернет-форумів, блогхостингів відвідують користувачі. Державу цікавлять навіть назви пристроїв, з яких користувач виходить в інтернет, і які програми і DNS-сервери при цьому використовує. Спецслужби вирішили, що також їм необхідний доступ до даних про платні послуги, які користувачі купують у інтернет-компаній, включаючи суму і назву платіжної системи. На продаж товарів через інтернет ця норма не поширюється. Експрес онлайн
